Діти і стрес

Однією з найбільш незахищених та вразливих категорій населення, яка гостро реагує на вплив стресових чинників, є діти. Вони гостро реагують не лише на власне напружен­ня, яке виникає через стрес, а й на психоемоційний стан значимих дорослих, які їх оточують.

Діти з родин військовослужбовців є особливою соціаль­ною категорією, яка потребує уваги фахівців, оскільки саме у цій групі існує значний ризик впливу надмірних стресових чинників саме у родині. Діти потерпають від тривалої роз­луки з їхніми батьками, які знаходяться на службі, поступо­во втрачаючи психоемоційний контакт з ними, проживаючи важливі моменти життя без присутності значимої людини. Деякі діти фізично втрачають близьких: маму чи тата, які гинуть під час військових подій. Частина дітей не можуть відновити теплі, близькі стосунки з батьками, які повер­нулися у родину після перебування у гарячих точках і по­терпають від ПТСР-симптоматики. У такому випадку батько чи матір знаходяться поряд з дитиною фізично, але водно­час далеко – занурені у власні травматичні процеси.

Незважаючи на гостроту, інтенсивність, хро­нічність стресових впливів на дітей військовос­лужбовців, вони переважно лишаються наодинці з власними тяжкими переживаннями.

Як зрозуміти, що дитина має симптоми психотравми

Діти особливим чином реагують на вплив надмірного стресу. Вони найчастіше не можуть розповісти про те, що їх турбує. Батьки нерідко намагаються просто дисциплінувати дитину, яка «нестерпно» себе поводить, не усвідомлюючи, що так можуть проявлятися наслідки психотравми у неї.

Проте, спостерігаючи за дітьми, можна зрозуміти, що вони потерпають від травмуючих подій. Наслідки силь­ного стресу проявлятимуться і в поведінці дитини, і у змі­сті її ігор, фантазій, і у емоційних станах, позначатимуться на процесах мовлення, пам’яті, мислення, викликатимуть хронічні соматичні захворювання тощо.

Емоційні прояви:

  • загострення страхів (особливо страху розлуки);
  • тривожні стани, плаксивість;
  • агресивність;
  • схильність до бурхливого прояву емоцій;
  • збіднення емоційних проявів тощо.

Когнітивні прояви:

  • погіршення діяльності процесів пам’яті, мислення, уваги;
  • збіднення мовлення;
  • підвищена мовна активність тощо.

Соматичні прояви:

  • підвищена втомлюваність, сонливість;
  • загострення хронічних хвороб;
  • втрата апетиту, болі у шлунку;
  • головні болі;
  • розлади дихання, розлади у роботі серця;
  • нудота, блювання;
  • захворювання верхніх дихальних шляхів тощо.

Поведінкові прояви:

  • порушення сну, нічні кошмари;
  • застрягання, заперечення, впертість;
  • регресивні форми поведінки;
  • гіперактивність;
  • пасивність, замкнутість;
  • посилене прагнення до контакту з дорослими;
  • відмова від контакту;
  • нав’язливі ігри з негативним сюжетом, нав’язливі думки.

 

автор Яніна Омельченко

«Невидимі наслідки війни. Як розпізнати? Як спілкуватись? Як допомогти подолати? Довідник для широкого кола фахівців» — Київ, 2020. 192 с.


 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Прояви дезадаптації та причини її виникнення

Тиха трагедія з нашими дітьми, про яку ніхто не говорить

ЩО ТАКЕ ПРОБЛЕМНА ПОВЕДІНКА?